Прокидання о третій годині ночі не завжди є ознакою безсоння чи розладів здоров'я. Науковці пояснюють, що такий стан може бути наслідком давнього механізму сну, який був притаманний людям ще до появи сучасних технологій та штучного освітлення.
У минулому наші предки практикували так званий сегментований сон. Люди спали у два етапи, між якими була коротка перерва, що тривала близько години. У цей час наші пращури могли займатися побутовими справами, молитися або спілкуватися, після чого знову засинали до світанку.
Сучасний спосіб життя, що передбачає восьмигодинний безперервний сон, є відносно новим явищем в історії людства. Тому нічні пробудження часто сприймаються як проблема, хоча з біологічної точки зору вони можуть бути відлунням природних ритмів організму, що збереглися на рівні генетичної пам'яті.