Наприкінці 2026 року Україна вийде на серійне виробництво засобів з протидії реактивним російським безпілотникам. Волонтер Сергій Стерненко повідомив, що станом на зараз в Україні на етапі різної готовності є кілька типів перехоплювачів, від прототипів до серійного виробництва малих і середніх партій. Серед них є засоби на електродвигунах і перехоплювачі на малих реактивних двигунах.
За словами Стерненка, найбільші успіхи досягнуті у класі перехоплювачів на електродвигунах, проте вони мають обмеження по швидкості та зможуть розганятися лише до 550–600 км/год. Друга гілка – це перехоплювачі на турбореактивних двигунах, які є найперспективнішими, але водночас набагато складнішими й дорожчими у виробництві через дефіцит відповідних двигунів в країні.
Також зазначається, що уряд нещодавно ухвалював рішення щодо спрощення виробництва турбореактивних двигунів в Україні, проте швидких результатів очікувати не варто. Найбільш перспективним рішенням у майбутньому стане створення багатоцільової повітряної платформи на турбореактивному двигуні, яка нестиме інші засоби, зокрема кулемети, перехоплювачі та малі зенітні керовані ракети.
Наразі Україна виходить на серію перехоплювачів на електродвигунах та на малу серію на реактивних двигунах. Зокрема, дроно-ракети Барс на реактивній тязі адаптувалися та вже використовуються як перехоплювачі, що на практиці дало позитивний результат.