У 2000-х роках телебачення функціонувало значно простіше, адже не вимагало вибору профілів і не пропонувало контент на основі алгоритмів. Глядачі просто вмикали екрани та дивилися те, що пропонувала програма передач у конкретний момент часу.
Попри таку простоту, ефірного контенту дивним чином вистачало для того, щоб наступного дня цілком країна обговорювала одну й ту саму телепрограму.
Телевізійний простір того періоду формував спільний інформаційний та розважальний досвід для мільйонів українських глядачів.