Коротка історія Української Праволавної Церкви

Українська Православна Церква (УПЦ) — самокерована частина Московського Патрiархату. Єпархiї УПЦ знаходяться на територiї України.

Ухвалюванням Архiєрейського Собору РПЦ 25—27 жовтня 1990 року, у вiдповiдь на звертання українського єпископату до Найсвятiшого Патрiарха Московського i всiєї Русi Алексiя II i всього єпископату РПЦ, Українськiй Православнiй Церквi надана незалежнiсть i самостiйнiсть в управлiннi. УПЦ — правонаступниця давньої Київської митрополiї (в межах України) та Українського екзархату РПЦ.
Самостiйнiсть та незалежнiсть УПЦ в управлiннi поширюється на канонiчну, богослужебну, господарську, фiнансову, духовно-освiтню сфери внутрiшнього життя її єпархiй. Соборний та молитовно-канонiчний зв’зок УПЦ зi Вселенським Православ’ям являє членство Предстоятеля УПЦ у Священному Синодi РПЦ та участь українського єпископату в Архiєрейських та Помiсних Соборах РПЦ.
ЗЗнаком перебування УПЦ у благодатному лонi Вселенського Православ’я є уставне пiднесення iменi Предстоятеля РПЦ за богослужiннями й благословення Найсвятiшим Патрiархом новообраного Предстоятеля УПЦ. Вiдповiдно український єпископат, видимо виявляючи принцип соборностi (кафолiчностi) Церкви Христової, бере участь у виборах Найсвятiшого Патрiарха Московського i всiєї Русi, а Предстоятель УПЦ — в обрядi настолування Предстоятеля РПЦ. Реальнi права та канонiчний статус УПЦ фактично наближають її до повноти прав i статусу Помiсної Церкви без формального визначення останнього Помiсним Собором РПЦ.

Предстоятель УПЦ — митрополит Київський i всiєї України з титулом "Блаженнiйший". Канонiчний статус УПЦ та її Предстоятеля визнанi главами Помiсних автокефальних православних церков.
Резиденцiя Предстоятеля УПЦ — Києво-Печерська Успенська лавра.
Предстоятель УПЦ з 1992 року — Блаженнiйший ВОЛОДИМИР (Сабодан), митрополит Київський i всiєї України.
Священний Синод УПЦ засновує й скасовує єпархiї в межах України, духовнi школи, обирає кандидатiв на вiльнi єпископськi кафедри, благословляє вiдкриття монастирiв, обговорює й вирiшує усi iншi питання внутрiшнього життя УПЦ у перiод мiж Архiєрейськими Соборами УПЦ.
Архiєрейський Собор УПЦ, згiдно зi Статутом про управлiння УПЦ, є вищим органом соборного управлiння. Архiєрейський Собор УПЦ самостiйно й незалежно обирає Предстоятеля УПЦ — митрополита Київського i всiєї України.
В УПЦ перiодично збираєтьсяВсеукраїнський Церковний Собор (помiсний) за участю єпископату, представникiв духовенства, ченцiв та мирян УПЦ для обговорення найважливiших питань внутрiшнього життя УПЦ. Ухвалювання Всеукраїнського Церковного Собору суть, свого роду, рецепцiя народом Божим найважливiших ухвалювань вищих органiв управлiння УПЦ.

Схiдне Православ’я — 1000-лiтня традицiйна релiгiя українського народу (русичiв). УПЦ — найбiльша православна община в Українi: вона нараховує 35 мiльйонiв хрещених християн.

У складi УПЦ — 35 єпархiй, 37 архiєреєв, є одна духовна академiя (Київ, Києво- Печерська лавра) i 5 семiнарiй, 22 духовнi училища, 3200 недiльних шкiл.

Найкрупнiшi монастирi: Свято-Успенська Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Почаївська лавра. Це загальноправославнi християнськi святинi та мiсця масового паломництва.

УПЦ — Церков-мучениця: сотнi тисяч християн постраждали в результатi репресiй з боку богоборчої влади в СРСР, тисячi священнослужителiв, ченцiв i мирян були розстрiлянi, засланi до сибiрських таборiв. Серед них — перший священномученик в Руськiй Церквi митрополит Київський Володимир (Богоявленський), вбитий бiльшовиками в 1918 роцi. Було зруйновано багато храмiв, монастирiв, заборонена церковна благодiйнiсть. Зараз УПЦ повертаються храми, монастирi та майно, ранiше нацiоналiзоване державою. Вiдновлюється соцiальна дияконiя УПЦ: церковнопарафiяльнi школи, лiкарнi, молодiжнi органiзацiї та рухи, догляд за старими та iнвалiдами, допомога бiдним тощо.

На канонiчнiй територiї УПЦ дiють двi локальнi, невизнанi Помiсними Православними Церквами, нацiоналiстично орiєнтованi розкольницькi юрисдикцiї (УПЦ-КП i УАПЦ). Бiльша частина їх парафiй розташована в захiдних областях України (Галичина, Волинь), якi iсторично входили до складу Речi Посполитої (Польща). На цих же територiях дiє Українська Греко-Католицька Церква (Унiатська, УГКЦ). Активiзувалася дiяльнiсть псевдорелiгiйних та окультних сект, котрi практикують прозелiтизм серед православних України.
заємна боротьба розкольницьких, сектантських та проунiатських сил в Українi, що точиться на тлi духовної, полiтичної та економiчної кризи в країнi, порушує мирний хiд життя УПЦ, створює мiжконфесiйне напруження та провокує вiдкритi сутички мiж общинами.

Офіційна веб-сторінка УПЦ