Діловий журнал "Компаньйон" повідомляє, що комп'ютерний ринок в 2000 році показав дуже цікаві тенденції. При зовнішньому відносному спокої, відбувся ряд змін, що обов'язково відіб'ються на загальній ситуації і визначать подальші перспективи.

За словами операторів, український комп'ютерний ринок багато в чому залежить від внутрішніх чинників і не зовсім чутливий до світових тенденцій. Таких як, наявність/відсутність закордонних кредитів, виплата зарплат і пенсій, виконання дохідної частини бюджету, витрат бюджету на підтримку розвитку комп'ютерних технологій і ін.

Якщо аналізувати їхній вплив на розвиток ринку цього року, слід зазначити, що залежність від закордонних кредитів дещо знизилася. На думку віце-президента компанії e. service (Київ) Андрія Безгубенко, "три квартали тяглися в чеканні фінансових ін'єкцій у країну, без яких усі ринки "лежали" у передсмертних судорогах. По телевізору ми одержували кожний місяць обіцянки від тих або інших банків, що закінчувалися повідомленнями про відмову від фінансування. Відповідно, комп'ютерний ринок те прокидався, те засипав. Його обсяг до серпня в Україні був дуже маленьким, а в серпні ринок активізувався. Думаю, оператори зрозуміли, що грошей усе-таки не буде і треба активно працювати".

За словами генерального директора компанії "ІТ-консалтинг" Олександра Бернатовича, цього року прямі закордонні інвестиції на розвиток інформаційних технологій дорівнювали нулю (як, утім, і торік).

Цього року сфера освіти обіцяє стати значним ринком збуту. За словами міністра освіти Василя Кременя, загальний обсяг засобів, виділених на комп'ютеризацію шкіл у 2000 р., складає 6,5 млн. грн. Приблизно на таку суму і можуть розраховувати оператори комп'ютерного ринку.

Наступний рік у цьому плані виглядає більш перспективним - проект бюджета-2001 передбачає інвестиції в комп'ютеризацію на рівні приблизно в 10 млн. грн. (із них 1,6 млн. грн. - на наукові дослідження в галузі зв'язку і інформатизації

М. Агєєв, віце-президент "Квазар Мікро" зазначає різке посилення контентної частини в Українському Інтернеті цього року. Якщо два роки тому мова йшла тільки про відкриття якогось інформаційного ресурсу або просто про заяву про те, що "ми є в Інтернеті", і робилося це руками аматорів, то сьогодні можна говорити про те, що кількість ресурсів зросла в десять разів. Зараз сам по собі комп'ютер уже нікого не цікавить. Цікавить інформаційна система, спосіб і технологія опрацювання інформації.

Пан Агєєв також вказує на те, що в зв'язку з мінливими вимогами до інформаційних систем багато підприємств переглядають свої вимоги і до техніки.

Чітко проглядається зростання продажів у сегменті комп'ютерів для бізнесу (SOHO). Проте в цілому в сегменті SOHO превалюють так називані дрібні і невраховані розробники. На думку заступника директора по маркетингу компанії "Версія" Євгена Ташути, близько 65% ПК провадиться в секторі самозбору.

Пан Агєєв вважає, що на комп'ютерний ринок негативно впливає не лише недостатня платоспроможність населення, а й є відсутність інформаційної культури споживачів. Наприклад, за два останніх роки в країну було імпортовано 1,2 млн. автомобілів. В той же самий час, у країні щорічно продається тільки 200 тис. комп'ютерів. Порівнюючи середню вартість подержаного автомобіля ($4-5 тис.) і середню ціну комп'ютера ($600-700), ми бачимо, що справа не в грошах. Напевно, проблема пов'язана з культурою та історичними традиціями. Якщо в інституті студент ніколи не бачить комп'ютера, а в школі ще не чув про Інтернет, досить важко говорити про якусь інформаційну культуру.

Цього року відразу три компанії оголосили про продажі комп'ютерів фізичним особам у кредит (K-Trade, Unitrade і e. service - усе з Києва) з метою зробити комп'ютер більш доступним засобом.

За словами М.Агєєва, теперішній рік, напевно, перший, коли ціни достатньо стабілізувалися. Вони трохи зросли, що пов'язано з дефіцитом деяких комплектуючих на ринку. Це сприятлива тенденція для продавців комп'ютерів. Нагадаємо, що торік, особливо в першій його половині, спостерігалося різке зниження (до 30%) цін, що було дійсним жахом для багатьох компаній. Під загрозою знаходились прибутковість і самий зміст бізнесу компаній.

Ще одна тенденція, відзначена М.Агеевім стосується віку найпопулярніших комп'ютерів, "Сьогодні нашому найпопулярнішому комп'ютеру більше 14 місяців. При тому, що звичайно термін життя нашого комп'ютера складав 7-8 місяців". Тобто компанії одержали більше часу на розробку своїх стратегій.

На ринку України, працюють у сфері продажу, складання і виробництва комп'ютерів приблизно 500-1000 компаній. На лідируючих позиціях знаходяться компанії: e. service, "Квазар-Мікро", ICS, "Спецвузавтоматика", Formula-A, "Фолгат", "Версія", "Епос", Noos Ukraine, і ін. Цим компаніям належить приблизно 30% комп'ютерного ринку.

Пан Агєєв називає не більше 5-10 українських "брендів" (якщо їх можна так назвати), оцінюючи їхню частку на комп'ютерному ринку в 25-28%. Головною тенденцією в цьому плані він бачить "поступове поглинання" частки дрібних і середніх компаній значними українськими виробниками і закордонними компаніями.

На думку комерційного директора ACT Group Ukraine Кирила Гороховского, приріст ринку brand ПК складе в 2000 р. 30%, Intel-серверів - до 50%. За його словами, для цього є множина причин, починаючи від політичних (стабільність у країні) і закінчуючи технічними, такими як підвищення якості Інтернет прооектів.

Відповідно до оцінки комерційного директора компанії "Merisel-Україна" Вадима Ленкова, цього року можливе збільшення частки A-brand на місцевому комп'ютерному ринку на 10%. Ряд постачальників закордонних комп'ютерів акцентують свою увагу на продажах серверів і портативних комп'ютерів в Україну.

Зволікання з виходом А-брендів на український ринок стимулюва ріст електронних сервісів, таких як виробництво комп'ютерів цієї категорії. Пряме партнерство з Intel і Microsoft дає українським компаніям доступ до найновіших розробок.