Новини з журналу "Регіональний Вісник"

Час підводити підсумки?

Процес приватизації державної власності традиційно розглядають як один із компонентів переходу від планової до ринкової економіки.Темпи та масштаби цього процесу вважають одним із найважливіших індикаторів просування до ринку.Сьогодні можна сказати,що процес приватизації в Україні вже наближається до кінця,а це означає фактично перехід до якісно нового етапу економічного розвитку.Для цього етапу характерна відсутність такого джерела бюджетних доходів як надходження від приватизації.А це є ще одним аргументом на користь реформи податкової системи України та перегляду пріоритетів державних витрат. Які ж висновки можна зробити,аналізуючи стан приватизації сьогодні?

! Приватизація дає очікувані наслідки лише через певний період часу,коли відбувається реструктуризація приватизованого підприємства.Очевидно,що цей процес потребує відповідних ресурсів та регулятивного середовища. Тепер результати функціонування підприємства значною мірою залежать від менеджменту,а тому його помилки та низьку кваліфікацію не можна ставити у провину приватизацій як такій.У багатьох випадках приватизоване підприємство може запрацювати ефективно,змінивши власника декілька разів.Іншими словами,поруч з приватизацію важливу роль відіграє процес перерозподілу приватизованих активів.А в його ході можливі дуже гострі конфлікти, приклади чого можна досить легко навести.

! Попри досить значну питому вагу приватизованих підприємств в економіці України залишається ряд секторів,де приватизація почалася пізно.Йдеться,насамперед,про паливно енергетичний сектор та сільське господарство.Немає сумнівів,що темпи приватизації в паливно енергетичному комплексі безпосередньо пов'язані з напрямками та механізми його реформування в цілому та визначенням регулюючої ролі держави зокрема.Що стосується сільського господарства,то реальна реформа відносин власності на селі тільки розпочинається.

! Приватизація поставила на порядок денний питання про ефективність управління державою тими активами,які залишаються в її розпорядженні.Тема "держава як власник та менеджер"є вічною.Тому в цьому зв'язку ми лише звернемо увагу на досить швидке формування сектора комунальної власності,питома вага якого в основних фондах зросла з 6,2%в 1994р.до 14,3%в 2000р.Очевидно,що тепер виникає якісно нова проблема - проблема комерційної діяльності на місцевому рівні в цілому та ефективного управління комунальною власністю зокрема.

! Приватизаційні надходження не стали суттєвим джерелом інвестування в українську економіку.Тому приватизацію в Україні можна визначити як "некомерційний проект",який лише забезпечив роздержавлення власності.

! Домінування приватної власності в багатьох сферах давно поставило на порядок денний питання про роль держави в нових економічних умовах.Це й антимонопольна політика,регулювання діяльності окремих стратегічних секторів,вироблення механізмів ефективного цивілізованого діалогу між державою та приватним бізнесом тощо.

Цей перелік можна продовжувати,але хотілося б виділити окремо одну проблему.Приватизовані підприємства в масі своїй запрацюють ефективно лише тоді,коли економіку буде звільнено від бюрократичного контролю,а всі виробники функціонуватимуть у дійсно рівних умовах.

Ігор Бураковський,старший економіст Київського центру Інституту Схід Захід,доктор економічних наук, професор Києво Могилянскої академії