Лізингові послуги в Україні
10/30/2000
Сьогодні багато українських лізингових компаній уникають використовувати термін "лізинг". Замість цього вони використовують такі терміни, як "довгострокова оренда", " тимчасова рента ", "продаж у розстрочку", "кредит", і т.д. Протиріччя лізингового законодавства примушують компанії вживати такі лінгвістичні викрути постійно. Лізингове законодавство наповнене колізіями. Наприклад, рівень амортизації, встановлений Законом "Про лізинг" істотньо зменшує попит на сам лізинг. Згідно з Ст. 4 Закону, перехід права власності на передане в лізинг майно стає можливим після амортизації 60% вартості об'єкта; тому зміна ставки амортизації може негативно вплинути на термін, після якого об'єкт лізингу переходить у власність.
У Проекті Закону "Про лізинг" передбачене положення, згідно з яким лізингодавцю і лізингоотримувачу надається можливість самостійно домовлятись про термін дії угоди фінансового лізинга. Але проект Закону - це ще не Закон.
Згідно з діючим Законом "Про лізинг", фізичні особи не можуть займатися лізингом. Проект же передбачає лізингові права як для юридичних, так і для фізичних осіб. Те ж саме стосується продажу у розстрочку і кредитування. Хоча більшість лізингових компаній все-таки не бажають укладати угоди з фізичними особами через високий ризик неплатежу.
Експерти в цій області одностайно вважають, що чинне законодавство робить лізинг практично неможливим.
Проте, ратифікація проекту Закону "Про лізинг" у першому читанні лишає деяку надію на покращення ситуації. Іноземні і місцеві компанії все ще мають шанс зробити лізингові послуги більш ефективними.
© Ukraine-Today.com
