Впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування, відомого як CBAM, викликає дискусії щодо його справедливості у контексті глобальних безпекових загроз. Постає питання, чи може кліматична політика бути ефективною, якщо вона ігнорує реалії країн, що перебувають у стані війни або мають підвищені безпекові ризики.
Європейський Союз у своїх екологічних ініціативах фокусується на скороченні викидів вуглецю, вимірюючи їх у тоннах СО2. Однак такий підхід часто не бере до уваги різні стартові умови держав, які змушені спрямовувати значні ресурси на оборону та подолання наслідків збройних конфліктів.
Експерти наголошують на необхідності врахування не лише екологічних показників, а й специфічних ризиків, з якими стикаються окремі країни. Без урахування безпекового фактора кліматичні заходи можуть виявитися недостатньо збалансованими та не враховувати реальну здатність держав до енергетичної трансформації.