Внаслідок серії українських атак на території Росії уражено 16 великих нафтопереробних заводів та терміналів. Станом на червень 2026 року зупинено роботу понад 40 технологічних установок, що спричиняє системний фінансовий, технологічний та логістичний параліч. Через дію міжнародних санкцій відновлення пошкоджених об'єктів є неможливим, оскільки імпортозаміщення не дає результатів.
Видобуток нафти в РФ скоротився до річного мінімуму, сягнувши 9,009 млн барелів на добу. Виробництво бензину впало до показників 16-річної давнини, що змусило владу заборонити експорт пального. Попри це, у низці регіонів, зокрема в окупованому Криму та на Луганщині, спостерігається гострий дефіцит бензину АИ-95, який видають за картками, а в Курській, Бєлгородській та Псковській областях запроваджено ліміти на заправку.
Ситуація з пальним вплинула навіть на авіаційну галузь, де через брак авіагасу в аеропортах обмежили заправку літаків. Уряд РФ був змушений офіційно дозволити випуск низькоякісного пального стандарту Євро-3, оскільки виробляти якісний бензин через руйнування обладнання стало неможливо. Кожен виведений з ладу об'єкт нафтогазової інфраструктури безпосередньо послаблює військові спроможності ворога, створюючи паливний голод для техніки.