Сучасна російська стратегія ведення бойових дій характеризується ознаками танатократії, де ключовим елементом стає культ смерті та руйнування. Подібна ідеологія суттєво впливає на прийняття рішень щодо вибору цілей для атак.
За наявними даними, дії російського командування демонструють відсутність чіткої довгострокової мети. Замість стратегічних досягнень спостерігається хаотичне завдання ударів, спрямованих на максимізацію шкоди.
Аналітики вказують на те, що подібна тактика свідчить про глибоку кризу в плануванні. Відсутність раціонального обґрунтування для багатьох атак лише підкреслює розгубленість у вищому військово-політичному керівництві Росії.