Українська армія продовжує трансформуватися, відмовляючись від радянських підходів до військового управління, де командир сприймався як одноосібний господар, а підлеглі не мали права на власний голос. Процес реформування передбачає перехід до сучасних стандартів лідерства, де в основі взаємодії лежать повага, професіоналізм та ефективна комунікація.
Вкорінена культура беззастережної покори та насилля завдає шкоди боєздатності підрозділів. Випадки зловживання владою з боку командування призводять до зниження морального духу військовослужбовців та втрати довіри всередині колективу. Для зміни цієї системи необхідне впровадження прозорих механізмів контролю та захисту прав військових.
Важливим кроком у позбавленні від архаїчних звичаїв є навчання офіцерського складу сучасним методам менеджменту та управління ризиками. Розбудова довіри між командирами й бійцями сприяє підвищенню дисципліни, покращенню взаєморозуміння на полі бою та більш ефективному виконанню бойових завдань.