На межі XIX та XX століть перехід від газового освітлення до електричного викликав у суспільстві значний скепсис та невпевненість. Люди, звиклі до відкритого вогню, з осторогою ставилися до нової технології, що вимагало створення спеціальних інструкцій з експлуатації.
У тогочасних посібниках користувачам давали досить незвичні для сучасної людини поради. Зокрема, розробники наголошували на тому, що електричні лампи категорично заборонено намагатися запалити за допомогою сірників, як це робили з газовими пальниками.
Такі настанови відображали етап адаптації населення до побутової електрифікації. Попри початковий опір, поступове впровадження технічних правил допомогло подолати страх перед новим джерелом світла та зробити його невід'ємною частиною життя.