В Україні особи, які постраждали від сексуального насильства в умовах воєнного стану, досі стикаються з критичними перешкодами у спробах отримати необхідну допомогу та належний захист. Процес реабілітації та підтримки залишається ускладненим для багатьох громадян.
За наявними даними, існуюча система не забезпечує повноцінного доступу до необхідних ресурсів для постраждалих. Це створює додаткові труднощі для людей, які потребують невідкладної психологічної та правової підтримки після пережитих злочинів.
Наразі питання забезпечення ефективного механізму допомоги залишається актуальним. Потреба у вдосконаленні державних процедур захисту постраждалих від сексуального насильства під час війни є очевидною для забезпечення їхніх прав та безпеки.