Людські жертвоприношення в імперії інків могли бути зумовлені не лише релігійними переконаннями чи спробами задобрити богів під час стихійних лих. Дослідники припускають, що такі жорстокі ритуали часто мали на меті зміцнення державної влади.
Згідно з новою науковою гіпотезою, ці дії варто розглядати як інструмент політичної стратегії. Влада використовувала подібні заходи для демонстрації контролю та підпорядкування населення в межах імперії.
Таким чином, криваві обряди стають частиною механізму управління суспільством. Це пояснення суттєво змінює уявлення про причини та цілі, які переслідували правителі інків під час проведення масштабних ритуалів.