В Україні знову розгортається конфлікт навколо перспективи масового списання десятків тисяч вантажних вагонів. З одного боку лунають вимоги прибрати старий парк заради безпеки руху, а з іншого — попередження про логістичний колапс та дефіцит. Поки сторони сперечаються про технічні норми, за лаштунками готується перерозподіл ринку, де збитки одних можуть стати надприбутками для інших.
У 2021 році Міністерство інфраструктури ухвалило наказ із граничними термінами експлуатації вагонів, зменшивши межу для напіввагонів із 44 до 22 років, а для зерновозів — із 45 до 30 років. У лютому 2026 року Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій на користь вікових обмежень. Навесні Мінрозвитку почало оновлювати правила, після чого вантажовідправники знову виступили проти вікового списання, вимагаючи оцінювати винятково технічний стан.
Державна Укрзалізниця підтримує вікові ліміти задля безпеки, зазначаючи про зміну технічного стану після років використання. Водночас виникає суперечність щодо продовження строку експлуатації вагонів під час воєнного стану. На ринку є 160 тис. вантажних вагонів, і до 2031 року під списання можуть потрапити 67,7 тис. одиниць, з яких 28,7 тис. задіяні в перевезеннях.