Україна наразі активно формує численні зони ризику для Володимира Путіна. У цьому полягає стратегічна сутність сучасного етапу протистояння, де ініціатива поступово переходить до нових методів тиску на агресора.
Особливу увагу в контексті цих змін слід приділяти ситуації навколо окупованого Криму та Білорусі. Саме ці напрямки стають ключовими точками, де створюється додаткова напруга для російської сторони.
Подібна стратегія спрямована на розпорошення ресурсів ворога та ускладнення його логістичних завдань. Подальший розвиток подій на цих територіях залишається предметом пильного спостереження.