Повноваження попередньої президентки Республіки Косово Вйоси Османі закінчилися у квітні. Через нездатність парламенту обрати компромісну фігуру законодавчий орган було розпущено, а в червні відбулися позачергові парламентські вибори. Проте навіть після цього процес обрання нового очільника держави опинився у глухому куті.
Восени політична криза загострилася через зовнішні чинники, коли судові Спеціалізовані палати Косова в Гаазі засудили чотирьох колишніх командирів Армії визволення Косова, зокрема експрезидента Хашима Тачі, до 81 року ув'язнення загалом. У відповідь на це ветерани АВК та громадськість вийшли на акції протесту в Приштині.
Термін голосування за нового президента спливав 6 жовтня, і невизначеність загрожувала черговим розпуском парламенту та четвертими за останні два роки виборами. Проте в останні години політичні опоненти в особі партії прем'єра Альбіна Курті Рух Самовизначення та опозиційної Демократичної партії Косова дійшли згоди.
Новою президенткою обрали 72-річну очільницю Академії наук і мистецтв Юстину Широку-Пулу, за яку віддали голоси 81 депутат за необхідного мінімуму у 80 голосів. Обрання відбулося одночасно з ухваленням змін до закону про Спеціалізовані палати.