Навесні 1947 року комуністична влада Польщі за мовчазної згоди та стратегічної координації з Радянським Союзом розпочала одну з найжорстокіших кампаній соціальної інженерії у повоєнній Європі. Ця акція, відома як операція Вісла, стала інструментом репресій проти українського населення.
Понад 140 тисяч етнічних українців, зокрема лемків, бойків та надсянців, брутально вирвали з рідної землі. Людей позбавили майна та примусово розпорошили по чужих і ворожих територіях, що мало на меті остаточне викорінення української присутності в регіоні.
Ці події стали трагічною сторінкою в історії, під час якої було зруйновано тисячі родин та знищено традиційний уклад життя цілих етнографічних груп. Політика примусового переселення супроводжувалася насильством та повним ігноруванням прав людини з боку тодішніх тоталітарних режимів.