Адміністрація Дональда Трампа з лютого поточного року рухалася до стратегічної катастрофи, ігноруючи особливості іранської культури та здатність місцевого населення до консолідації перед зовнішньою загрозою. Розрахунок на те, що режим аятол є слабким та вразливим до ударів, виявився помилковим. Натомість цілеспрямовані дії лише згуртували іранське суспільство навколо чинної влади, а спроби тиску не принесли очікуваних результатів. Можлива наземна операція США в Ірані виглядає вкрай ризикованою через географічні та військові чинники. Гірський рельєф узбережжя Ірану створює ідеальні умови для партизанської війни, а багаторічна практика приховування озброєнь під землею робить їх невразливими для супутникового спостереження. Крім того, іранські сили вже продемонстрували здатність завдавати ударів по американських базах на Близькому Сході. Ситуація, що склалася, нагадує так звану помилку Конкорда, коли подальші зусилля вкладаються у провальний проєкт лише через небажання визнати попередні втрати. Подібна стратегія у веденні воєнних конфліктів часто призводить до значного збільшення витрат та негативних наслідків, замість досягнення поставлених цілей.