Головним чинником, що спонукає громадян долучатися до лав Збройних сил, залишається відновлення довіри до армії та безпосередніх командирів. Саме цей аспект є вирішальним для потенційних добровольців, які розглядають можливість захисту держави.
Водночас реформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не принесе очікуваних результатів. Наявний інструментарій роботи цих установ наразі вважається неефективним та зламаним.
Для залучення особового складу необхідно використовувати інші підходи, оскільки поточні методи вичерпали свій потенціал. Пріоритет має бути наданий зміні підходів до комунікації та побудові прозорих відносин між військовим керівництвом і суспільством.