24 червня 1934 року столицю Української Соціалистичної Радянської Республіки офіційно перенесли до Києва. До цього моменту протягом п'ятнадцяти років головним містом республіки був Харків, який після втрати столичного статусу перетворився на звичайний обласний центр.

Попри зміну адміністративного значення, Харків зберіг свій потужний промисловий потенціал. За містом на тривалий час закріпилося неофіційне звання першої столиці, оскільки воно залишалося другим за кількістю населення в Україні.

Історичний контекст зміни столичних центрів викликає дискусії щодо реального статусу Києва та Харкова у розвитку української державності. Аналіз подій 1934 року дозволяє краще зрозуміти тогочасні політичні процеси та значення кожного з міст для країни.