Минулого тижня у Львові відбулися конкурси на заміщення керівних посад у низці комунальних закладів культури. Ця процедура, яка мала стати звичайним оновленням менеджменту, виявила глибокий конфлікт між двома підходами до управління: концепцією авторського театру та інституційною системою.
У центрі уваги опинилися два колективи: театр «Воскресіння», заснований 1990 року Ярославом Федоришиним, та центр «Слово і голос», створений 2010 року Наталею Половинкою. Хоча ці театри є авторськими проектами, вони перебувають на балансі міста, що згідно з оновленим 2016 року Законом України «Про культуру» вимагає проведення конкурсів кожні п'ять років.
До цього моменту питання зміни керівництва у цих закладах не порушувалося. Після смерті Ярослава Федоришина у 2022 році театр «Воскресіння» очолила його дружина Алла Федоришина, а Наталя Половинка керувала центром «Слово і голос» від моменту його заснування. Театрознавець Олексій Паляничка наголошує, що ці події підсвітили системні проблеми у сфері управління культурою.