Велика війна сприяла стрімкому зростанню галузі Defence Tech та підсвітила критичну залежність від китайських компонентів, що створює довгострокові ризики для технологічної незалежності України. За офіційними даними, за 2025 рік українські виробники оборонних технологій забезпечили 1,2% приросту ВВП при загальному зростанні 2,9%. Традиційні галузі, зокрема металургія та агросектор, зазнали значних втрат через війну, тоді як внутрішній попит на військові технології стимулює розвиток оборонної індустрії.
Однак сфера Defence Tech має прогалини, головна з яких полягає в залежності від імпортних компонентів, які складно виготовити в Україні. Потребу в таких товарах, як оптоволокно, електроніка, карбон та двигуни, наразі покриває Китай. Якщо на початку війни українські дрони майже повністю складалися з китайських деталей, то тепер цей показник становить 38%. Подібний курс на зменшення залежності від китайських технологій також простежується в політиці США.
Співпраця з Китаєм створює суттєві ризики для українських оборонних компаній, зокрема технологічну вразливість через можливі обмеження чи припинення постачання критично важливих компонентів. Це загрожує розривом ланцюгів постачання, дефіцитом якісних деталей та скороченням темпів виробництва військових виробів. Крім того, існує значний ризик витоку інформації, оскільки українські виробники постійно вдосконалюють та уніфікують зброю.