Минулої осені українським виробникам військової техніки пообіцяли відкриття можливостей для експорту. Попри офіційні заяви про розробку нових моделей співпраці, на практиці приватні компанії, зокрема члени Технологічних Сил України, масово отримують відмови від Державної служби експортного контролю без пояснення причин. Це відбувається на тлі того, що вже у першому кварталі 2026 року 90% цих компаній мали запити від іноземних партнерів.
Виробники наголошують на відсутності процедурної чіткості, попри наявні ініціативи, такі як Build with Ukraine та Drone Deals. Хоча держава прагне використовувати оборонні напрацювання для стратегічної інтеграції в Євроатлантичну спільноту, відсутність зрозумілих механізмів експорту гальмує розвиток галузі. Українська індустрія та міжнародні партнери змушені перебувати у тривалому очікуванні, що обмежує потенціал вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Ситуація ускладнюється глобальним циклом переозброєння. за наявними даними міжнародного інституту дослідження миру, світові витрати на оборону у 2025 році досягли 2,88 трлн доларів. Україна, маючи унікальний досвід застосування роботизованих платформ, БпЛА та систем радіоелектронної боротьби, володіє значною перевагою, проте не може повноцінно реалізувати свій експортний потенціал через бюрократичні бар'єри.