Поведінку Дональда Трампа часто намагаються пояснити психіатричними діагнозами, такими як нарцисичний розлад особистості чи деменція. Проте ці припущення не враховують того, що його успіх у політиці значною мірою базується на здатності без докорів сумління використовувати постійну брехню. Найбільш влучним визначенням для нього залишається образ неприємної особистості, яка завдяки маніпуляціям досягає високих владних посад.
Справжня проблема полягає у соціальній патології, коли суспільство продовжує вірити в міф про великого лідера, а оточення підтримує подібні наративи. Це питання стає особливо гострим, враховуючи похилий вік багатьох світових політиків. У віці близько вісімдесяти років когнітивні та фізичні здібності людини неминуче знижуються, що підтверджується медичними дослідженнями стану мозку.
Критична ситуація виникає через недосконалість політичної системи, яка дозволяє людям похилого віку обіймати відповідальні посади. Відповідальність за це також лежить на керівниках Республіканської партії, які через власне боягузтво не наважуються визнати невідповідність Трампа займаній посаді. Наслідки такої бездіяльності можуть коштувати тисяч людських життів.