У 2016 році Фонд гарантування вкладів керував активами понад 90 ліквідованих банків, балансова вартість яких перевищувала 400 мільярдів гривень. На той час інституційна система продажів фактично була відсутня, що призводило до відсутності довіри та прозорих правил гри. Ринок потерпав від інсайдерської торгівлі та асиметрії інформації, а активи поступово втрачали свою вартість через вплив різних бізнес-груп.
Виникла ідея впровадити принцип відкритих торгів, який раніше успішно зарекомендував себе у сфері закупівель. Проте логіка продажів виявилася іншою: замість пошуку найдешевшої пропозиції держава мала забезпечити конкуренцію серед покупців для досягнення найвищої ціни. Основною метою стало створення екосистеми, у якій чесна конкуренція стає вигіднішою за будь-які змови.
Реалізація проєкту відбувалася в умовах гострої кризи та обмеженого часу за відсутності готових рішень. Створення такої системи стало викликом, який порівнюють із будівництвом літака безпосередньо під час польоту. Цей шлях перетворив хаотичний процес реалізації активів на структуровану державну реформу.