В адміністрації Білого дому наразі існують дві протилежні стратегії щодо російсько-української війни. Частина посадовців, зокрема держсекретар Рубіо, виступають за посилення тиску на Росію для примусу до реальних переговорів. Водночас віцепрезидент Венс схиляється до пріоритетності глобальних балансів, де Росія відіграє ключову роль, а питання України відходить на другий план.
Наразі важко спрогнозувати подальші дії Дональда Трампа через його непередбачуваність у геополітичних рішеннях. Поспішні висновки про зміну курсу США є передчасними, оскільки багато ініціатив, як-от законопроєкт про 500% мита, залишаються без руху в Конгресі, а питання постачання антибалістичних ракет вирішується в авральному порядку.
Попри відсутність перспектив капітуляції України, ситуація вимагає посиленої концентрації. Необхідно масштабувати успішні технологічні рішення, вдосконалювати мобілізаційні процеси та структурування війська. Зрештою, стримати агресивного сусіда здатні лише власна сила та вища організаційна спроможність, незалежно від рішень, що ухвалюються у Вашингтоні.