Корупція виникає не лише через бажання посадовця заробити на рішенні, а й тоді, коли закон дозволяє його продати через нечіткі норми та складні процедури. Податкове наближення до Європейського Союзу здатне зменшити ці ризики завдяки зменшенню кількості винятків, запровадженню цифрових процедур та зрозумілішим правилам.
Аналіз даних щодо якості регулювання та рівня корупції у 171 країні за 2020-2024 роки демонструє, що Україна наразі перебуває нижче середнього рівня за обома показниками, а також поступається Молдові. Дослідження Світового банку за участю понад 25 тисяч компаній зі 131 держави свідчить, що чим більше часу правила забирають у бізнесу, тим більше коштів підприємці платять неофіційно.
Зокрема, у країнах із заплутаним законодавством корупційний податок на бізнес сягає 1,6 відсотка річного доходу, тоді як у країнах із простим регулюванням цей показник становить до 0,8 відсотка. Євроінтеграція та наближення до європейських стандартів дають потужний поштовх для змін та спрощення правил, однак подальший результат залежить від внутрішніх інституцій та політичної волі.
Досвід країн Європейського Союзу показує різні сценарії розвитку після вступу. Зокрема, Латвія покращила свій рівень сприйняття корупції як до, так і після членства в оновленому блоці, тоді як Словаччина після набуття членства втратила частину здобутків у якості регулювання.