Сучасна ситуація щодо підтримки України свідчить про те, що надання військової допомоги окремими пакетами є недостатнім заходом. Поточні дії міжнародних партнерів не дозволяють ефективно стримувати агресивні наміри російського керівництва, що створює серйозні ризики для безпеки всього Альянсу.
Необхідно усвідомити, що очікування на те, чи наважиться Володимир Путін перевірити на міцність кордони НАТО, є стратегічною помилкою. Подібна пасивність лише заохочує подальшу ескалацію, оскільки дії російської влади вже давно вийшли за межі звичайного хуліганства і перетворилися на системну загрозу глобальній стабільності.
Для ефективного протистояння необхідно переглянути підходи до надання підтримки. Замість фрагментарних рішень потрібна консолідована та довгострокова стратегія, яка забезпечить Україні необхідні ресурси для захисту та стримування агресора, не чекаючи на подальші провокації проти країн-членів Північноатлантичного альянсу.