Спротив України проти російської агресії та ідеології «русского міра» має виразний антиколоніальний характер. Така боротьба набуває різноманітних форм, проте її незмінною метою залишається відновлення власної суб'єктності. Саме усвідомлення та набуття цієї суб'єктності стає ключовим інструментом, що полегшує подальший опір.
Історично метрополія докладала зусиль для руйнування української суб'єктності. При цьому політика Росії не завжди була спрямована на повне знищення ідентичності, мови чи культури. У різні періоди Москва та Санкт-Петербург допускали існування українських елементів, проте виключно у ролі субальтерна.
Подібні процеси вписуються у ширший контекст антиколоніальних студій, де боротьба за право бути суб'єктом власної історії є визначальною. Збереження власної ідентичності в умовах тиску метрополії залишається центральним викликом для народу, що прагне незалежності.