Наступає весна в 2002 - і знов наступний рік пройде в Україні без поля для гольфу, на цій просторій та родючій землі.

Що робить гольф такою недосяжною мрією для держави подібній до України? Крихітна Чешська Республіка вже планує будувати свою 28-му площадку для гольфу, хоч декілька років назад не мала жодної. Словаччина невдовзі матиме 6. Польща тепер має майже 2 дюжини таких площадок. Австрія має більш ніж 120 полів для гольфу. Навіть країни подібні до Узбекистану та Казахстану тепер володіють такими полями. Росія також добре просувається до наявності 6 полів для гольфу та будинків відпочинку. Найдивнішим є те, що маленька Молдова також невдовзі матиме перший клуб.

Як і відкриття першого п'ятизіркового готелю, початкове поле для гольфу в Україні - буде фактом. Однак очікування можуть бути невтішними.

Так чому ж все-таки Україна поки що залишається позаду? Прогнозів - безліч, проте загальні думки є такі: відсутність інвестицій, недостатньо розуміння, (багато все ще відчувають, що Україна не готова до гольфу), лідерства та " вбивця проектів " - бюрократія. Волтер Прохоренко, той хто був залучений в декілька проектів гольфу, котрі розпочались в Україні, і той, хто фактично отримав перший діапазон руху в одному з початих клубів, пояснює це бюрократичним грабунком та відсутністю розумінння. Коли бюрократія на 4 рівнях з багаточисельними підрівнями взаємодіє на сумнівних законах і їх інтерпретаціях, не дивно, що проекти не рухаються. З часом Ви дістаєтесь до певного рівня схвалень, змін законів та ухвал, Ви вже маєте необхідне, але воно заново схвалене. Процес, здається, без кінця.

Що могло перешкоджати та зупиняти лідерство. Однак, навіть при тому, що є багато "серйозних гравців ", які б сприяли розвитку поля для гольфу, вони не мали абсолютно ніякої цілеспрямованості, навіть думка про отримання такого задоволення не відвідувала їх.

Це - гандьба та дивна економічна трагедія. Гольф може фактично залучати інвестиції, котрі так необхідні для України. "Як гра може робити це?", - запитаєте Ви. Гольф - це соціальне і ділове проведення часу. Гравці в гольф збираються не тільки, щоб грати в гру, але й також повідомляти про щось нове та обмінюватися ідеями. Граючи в гольф, люди проявляють свої характери та ділову кмітливість. Багато посольств та корпорацій повідомили нам, що вони були нездатні залучити гарний кваліфікаційний персонал для їх компаній, через те що люди були обділені "відпочинком" під час резервних годин. Гольф цитувався як один з найбільш важливих розваг, котрі недостатні в Україні в порівнянні з уродженцями Японії, Кореї, США, ВЕЛИКОБРИТАНІЇ, Германії, та Південної Африки. Через відсутність такого простого фактору, це не дає великих інвестицій.

Без гольфу ціле покоління молодих спортсменів буде позбавлене шансу, щоб приймати участь у наступних Олімпійських іграх. Однак для такої держави як Україна, це могло б бути "природнім". Спортсмени України з великим бажанням взялися б за гольф, аби бути попереду. Це ми спостерігали при першому відкритому діапазоні біля Києва. Росія вже має претендентів на Олімпійські ігри з гольфу, таких гравців стає дедалі більше через удосконалені програми гольф-юності.

Все же таки Україна могла б досягнути певних цілей у гольфі, якщо це тільки забеспечить деякі позиції лідерства та готовність не дозволяти такому проекту перейти на бюрократичний лад.

Kиїв має декілька проектних робіт, котрі могли б забезпечити місце зустрічі для справжніх, потенційних і майбутніх гравців. Серед них: " Київский Перший Гольф та Королівський клуб " в Oбухові; "Київ Королівський клуб " в Кoнчі-Заспі; " Федерація Гольфу України " проектується з Суркісом в межах Києва; все ще не названий проект між Kиєвом та Бориспілем на чолі з мером міста Києва Олександром Омелченко; та " Гольф клуб Золоті Ворота " також у Кончі-Заспі.

Як стверджує Волтер Прохоренко (розробник цього останього проекту), гра в гольф-клуб "Золоті Ворота" може розпочатися вже наприкінці цього року, якщо все буде йти за планом. Земля "сама надзвичайна" для поля під гру в гольф (потребує мінімального будівництва). Місце є ідеальним для гравців, щоб відвідувати площадку, котра знаходиться в 35 хвилинах їзди на автомобілі від центру міста Києва.

"Інвестиція - з цим значно менше проблем, аніж з бюрократією. Досі більш ніж 25 інвестиційних груп готові вкласти капітал у гольф на Україні", - так запевняє Волтер Прохоренко. Навіть місцеві інвестори - тепер вагаються, мабуть, через процес або потенціал.

Так що причина приблизно криється тут, проте гольфу доведеться чекати наступного сезону, щоб протриматися. Більш детальнішу інформації відносно гольфу в Україні читайте на сайті www. GolfUkraine.com.

Квітень 2002