Земельна революція в Закарпатті

В умовах малоземелля Закарпаття потрібно визначити раціональні розміри землекористування, зокрема, для селянських фермерських господарств, особистих підсобних господарств, товариств з обмеженою відповідальністю. Ефективність виробництва в різних формах господарювання залежить від розмірів господарства. Це дає змогу забезпечити більші обсяги виробництва і реалізації продукції, раціональне використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів, зниження собівартості продукції та підвищення продуктивності праці. Потрібно створити такі умови виробництва, за яких господарства були б конкурентно-спроможними на ринку.
У Закарпатській області на базі колишніх 162 КСП, що підлягають реформуванню, створено:
39 селянських (фермерських) господарств;
141 товариство з обмеженою відповідальністю;
15 приватних господарств;
27 с/г виробничих кооперативів.
Павло Федикович, голова постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань агропромислового комплекси, земельних ресурсів та розвитку села повідомив, що сьогодні в реформованих КСП йде інтенсивна підготовка до видачі свідоцтв на право власності на майновий пай та укладення інших цивільно-правових угод щодо подальшого використання майна. Новостворені підприємства уже уклали договори оренди майна із 17,5 тис. пайовиків, а вартість орендного майна становить 69,5 млн. грн.
168 новостворених господарств узяли на себе правонас-тупництво реформованих КСП та 16 КСП ухвалили рішення про ліквідацію.
Процес земельних реформ, на думку самих селян, у Закарпатті пригальмовано. Частка агроформувань нового типу, створених на базі колишніх КСП, становить 17%. Ціна за 1 га земельного паю (наділу) мала би бути 8-15 грн., а не 500-1000, яку Закарпатській області. Процес реформування майнових відносин у КСП мав слабке законодавче підґрунтя. Є багато порушень незаконного розподілу. Кращі землі, на рівнині, керівники селищних рад роздали своїм близьким чи знайомим, а гірші, на схилах, іншим селянам.
У селі Чорноголове що у Великоберезнянському районі лише ТОВ "Нива"(колись колгосп ім. Чкалова) активно включилося у розпаювання. Йому землі виділено єдиним масивом. Голова КСП вважає, що процес паювання розпочався, а жителька села, пенсіонерка Марія Гойзан вважає, що розпаюванням земель і "не пахне", а колись заможний колгосп (мав 1500 голів худоби і 2000 овець) місцевим керівництвом зведений нанівець: худобу вирізають, аби не дати мешканцям за майнові сертифікати. Чи можна вважати, що почалось у Чорноголові паювання земель, коли тільки шестеро мешканців звернулися зі своїми сертифікатами?
Закарпатським обласним відділенням комітету виборців України в трьох районах: Великоберезнянському, Перечинсь-кому та Тячівському проводився моніторинг аграрної реформи. Опитано 468 осіб віком 18-60 років з метою з'ясувати, чи сприяє селянам земельна реформа, знання ними законодавства, дізнатися про ймовірні правові та економічні перешкоди, чи відбулися на селі зміни на краще після проведення земельної реформи.
Результати опитування, за словами Романи Чобаня, керівника програми "Моніторинг аграрної реформи", не тішать. В області є тенденція до добровільного розподілу земель, тобто, на власний розсуд місцевого керівництва за принципом сват - сватові, кум - кумові). Сільське населення, особливо пенсіонери не поінформовані щодо аграрної реформи. Майже 30% опитаних основною причиною того, що не змогли отримати земельну ділянку, назвали відсутність коштів, аби сплатити за оформлення права власності на земельну ділянку. Понад 10% вважають, що на заваді отримання землі стояло керівництво КСП. Найбільшу вигоду від проведення земельної реформи, на думку опитаних, отримала держава (171 опитаний), 146 вважають, що найбільшу вигоду отримало керівництво КСП, 77 - бізнесмени, 69 - селяни.
Ринок землі функціонує не в повну силу, вважає Віктор Тереля, заступник начальника Центру реформування с\г головного управління с\г в Закарпатській області: "Здійснюються окремі операції купівлі-продажу, але це стосується земель не с/г призначення. Продають ті землі, які вже у приватній власності. На сьогодні заборонено відчужувати земельні частки-паї, власні сертифікати, що посвідчують право власності на землю, тому актуальним є. ухвалення Земельного кодексу. Головним положенням повинно стати твердження, що земля - це товар, і з нею можна буде здійснювати правові угоди на зразок купівлі-продажу, дарування та ін. Не усі розуміють і не усі радісно зустріли земельну реформу. Та люди тягнуться до землі, особливо в Закарпатському регіоні. Ту І є своя специфіка: порівняно низька забезпеченість землею на одного жителя (0,36 га с/г угідь і 16 сотих ріллі). Це найменше в Україні. Близько 38 тис. людей мають державні акти (із 120 тис. власників сертифікатів), є тенденція до самостійного господарювання. Із 120 тис. близько ЗО тис. громадян, які отримали державні акти, виявили бажання господарювати самостійно, не входячи до колективних підприємств.
За інформацією Міністерства аграрної політики Закон про іпотеку вже підготовлено або доопрацьовується і буде ухвалений вже після Земельного кодексу. Ця річ потрібна, оскільки і господарства і фермери не володіють необхідними у достатній кількості ліквідними активами, не можуть взяти кредит. Тому із запровадженням іпотеки землі це питання буде частково вирішене. В рамках іпотеки землі у Закарпатті е свої міркування і пропозиції. Розглядається питання створення в області Регіонального фонду аграрного ринку, який передбачає і захист прав землевласників. Він за структурою нагадує іпотечний банк.
Закарпатська земля умовно поділена на три земельні підзони: низинна, гірська, передгірна. Умови господарювання і ціни у цих зонах є різними. Усередині підзон є точкові населені пункти, які досить ефективно використовують землю, отримують від неї дохід. Села Сільце та Заріччя Іршавського району вирощують ранню капусту. У селі Велика Добронь Ужгородського району вирощують ранню картоплю. У селі Мужієво - ранню черешню, персики, абрикоси, полуницю.
Важливе значення має створення сприятливої системи кредитування, а залучення кредитів неможливе без приватної власності на землю, майно, рух майна, застави, ліквідності, відчуження, іпотеки та ринку землі. Якщо буде цивілізований ринок землі, у перспективі цей процес можна буде врегульовувати шляхом купівлі, продажу, дарування, обміну."

Наталія Зілгалова-Алієва,
спеціально для УРВ, Ужгород

УКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВІСНИК №20, 1 червня 2001 р.
kyivcentre@iews.kiev.ua
©2001 EastWest Institute. All rights reserved