Паювання по-подільськи: між сохою та кувалдою

Голова громадського комітету сприяння земельній реформі Хмельницького Ігор Клюс коментує хід земельної реформи.
- Як Ви оцінюєте результати земельної реформи на Хмельниччині?
- Аграрна реформа у нашому регіоні асоціюється з іменем В.Ющенка. Запроваджені його командою реформи дали можливість селянам Хмельниччини відчути певні зміни. Сьогодні дійсно підняли ціни, створили певний паритет стосовно вартості с/г техніки і с/г продукції.
- Що свідчить про ефективність аграрних реформ, започаткованих минулим урядом?
- Ще кілька років тому селянин жахався віддумки, що вийде з колгоспу. А тепер люди кричать: "Дайте нам землю!". Значить, вони відчули, що це їхнє багатство. Хоч, можливо, і не сподіваються, що будуть мати віддачу, оскільки їм не дають працювати, але вірять, що таку можливість матимуть їхні нащадки.
- Як, на Хмельниччині відбувається паювання землі? Чи е господарства, де ще не паювали землю?
- Є 9 господарств, де не було ще взагалі паювання. Деякі з цих господарств досить потужні, і люди особливо не наполягали на паюванні, боячись зруйнувати те, до чого звикли.
- Що реально отримують господарства на паї?
- Є господарства, які організували приватні орендні підприємства, т. зв. ПОПи, вони створили здорову конкуренцію навіть для фермерів. Звичним явищем стало скуповування сертифікатів за нижчими цінами, приблизно в половину ціни за гектар. Таких господарств на Хмельниччині з десяток. Більшість розриває свої договори оренди через несплату. Є господарства, які кажуть, що не сплатять взагалі тому, хто вийде. З ними пов'язана судова влада, прокуратура. Там процвітає корупція.
- Чи робили Ви спроби впливати на таку ситуацію?
- Щойно звернулися до мене мешканці села Вербка Ле-тичівського району. Я написав у обласну прокуратуру відношення, щоб притягнути до відповідальності керівників районної прокуратури, які під тиском голови райдержадмінстрації змінили свою позицію. Я був у цьому господарстві і знаю, що людям не дають засіяти належних їм 80 га, у той час як там 80% поля не засіяно взагалі! Усе це пов'язано з головою райдержадміністрації Летичівського району Сагайдаком Григорієм Сергійовичем.
- Які права селян найчастіше порушуються?
- Найбільша проблема - майнове питання. Нещодавно у Красилівському районі голова райдержадміністрації зібрав голів сільрад і сказав: "Віддасте землю - позбудетеся посади". І такі випадки трапляються часто. Сьогодні рішення конфліктів, що виникають на тлі земельної реформи, в судовому порядку не відпрацьовано. Оскільки в колгоспах діловодство було практично запущене, то ці речі мають бути негайно врегульовані. Верховний суд має вирішити питання аграрної реформи: відпрацювати механізм щодо власника землі.
- Які суперечки найчастіше стають предметом судового розгляду?
- Скажімо, людина вирішила вийти з колгоспу, пропрацювавши там вік. А голова погрожує і подає до суду, посилаючись на відсутність заяви тощо. А оскільки діловодство не велося, то єдиним аргументом для селянина сьогодні повинна бути простійна праця в цьому колгоспі.
- Куди, крім суду, можуть звертатися селяни в разу порушення їхніх прав?
- Нам досі стверджують, що цими питаннями має займатися місцеве самоврядування, сільська рада, але це не так. Важелі впливу залишилися в руках тих, хто керує загальною системою постачання палива, добрива. Якщо господар району чи голова сільради справжній, він зробить усе, аби не допускати конфліктів. Але голова сільради залежить від "барона", який керує господарством, бо це єдиний шлях надходження грошей у сільську раду.
- Як складаються стосунки між базовими господарствами і новоутвореними господарствами, куди селяни здають свої паї?
- Стосунки багато в чому стають конфліктними, як за сюжетом "Кайдашевої сім'ї". Сам закон дозволив "вихід" для тих "баронів", дозволивши організовувати орендні підприємства, які змушують всіх інших підписувати з ними угоди, аби мати якийсь прибуток. Тобто людина, яка крала раніше, так і залишилася на посаді, ще й у законі.
- Які проблеми повинна врегулювати земельна реформа?
- Найперше, те, що до цього часу земля не була товаром, тому не можна було звернутися до суду. По друге, є чимало протиріч між Земельним кодексом і указами президента. Через такі розбіжності виникають серйозні конфлікти. Нещодавно ми вирішували судову справу 75 осіб в Чемеровецькому районі. І через те, що суддя був на місці, судовий розгляд закінчився на користь позивачів. До речі, суддя користувався не Указом президента, а Земельним кодексом.
Фермер з села Климківці Хмельницького району Хмельницької області В'ячеслав Кухар:
- Земельні проблеми в нашому районі, області не вирішуються. Бо усі ті люди, які працювали на відповідних посадах ще за часів Радянської влади, залишилися. Вони не зацікавлені в реформуванні господарств, у розпаюванні майна і землі. Якщо людина не може добитися правди у селі чи районі, то йде до об-ладміністрації, а там не отримує жодних рішень. Радять звертатися до суду. Суд, як правило, триває рік. Тричі запрошують позивача і відповідача. Позивач приходить, а відповідач не з'являється. І суд не може притягнути відповідача до відповідальності і не ухвалює ніякого рішення ще й тому, що суд на боці відповідача. Сьогодні в нашій області таких справ "висять" тисячі.
Сільрада в такій ситуації аморфна. Я працюю фермером з 1999 р. В нашому селі люди не отримують земельні паї, у той час як новосторені господарства вже 2 роки користуються паями і не платять за них нічого. Нові господарства продають техніку, немає майна, щоб розрахуватися по зарплаті.
Новостворені приватні господарства не сплачують за земельні паї орендну плату, і люди не мають куди звертатися в таких ситуаціях, хоча у них і є договір. Нові господарі не сплачують компенсацію і т. зв. "неустойку" за користування земельними паями. В кращому випадку сплатять цим людям у вигляді посліду, пшеницею 6-ого класу, суржиком, чи пропонують послуги (у них є техніка) оранки чи культивації, які обходяться господареві в 4 рази дорожче. Так нові господарі, користуючись майновими паями, надають послуги тим людям, кому мають належати ці паї, і ще й отримують прибутки.

Наталія Баландюк,
кореспондент української редакції
радіо "Німецька хвиля",
спеціально для УРВ, Хмельницький - Київ

УКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВІСНИК №20, 1 червня 2001 р.
kyivcentre@iews.kiev.ua
©2001 EastWest Institute. All rights reserved