Херсонське мистецтво виживати

Кілька місяців тому в Києві на урочистій церемонії нагородження лауреатів та переможців VII Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості "Золота фортуна" губернатор Херсона Олександр Вербицький здобув почесну нагороду - "Кришталевий ріг достатку" як. переможець в номінації "Лідер регіону". Сподіваємось, що мова йде не про особистий добробут мера, а про "достаток" мешканців Херсонщини. Це повідомлення збентежило не тільки засоби масової інформації, а викликало тривалу дискусію серед населення краю.
НІ для кого не е секретом, то рівень життя на Херсонщині дуже низький порівняно з іншими регіонами нашої держави. І тому нагорода О.Вербицького - це мабуть результат захоплюючих звітів у столицю. Звернемось до фактів. Херсонське обласне управління Держкомстату в огляді за 2000р. подає детальну характеристику сучасного становища мешканців краю. Так, наприклад, середньомісячна зарплата працівника за 2000р. дорівнювала 172,76 гри., що на 21,1% більше, ніж 1999р. За статистикою специфіка видів діяльності зумовлює значну міжгалузеву диференціацію у рівнях зарплатні працівників. За галузевою ознакою найвищий розмір зарплати відмічено у працівників нафтопереробної промисловості, морського транспорту, гідроелектростанції. Він був у 2,6 - 3,3 рази вищий від середнього рівня по економіці області. Водночас значно нижчим був рівень зарплати у працівників дошкільного і шкільного виховання, виробничих видів побутового обслуговування населення, громадського харчування, культури, соціального забезпечення, який сягає 56,3 - 61,9 середнього показника по області. Серед 239,9 тис. вчених 14,7% отримують зарплату до 90 гри., 55,3% нарахована зарплата до 165 грн., 15% - понад 300 гри., з них 6,2% -до 400 грн., 8% - від 400 до 1000 грн., 0.8% - від 1000 грн. Статистичний огляд підкреслює ситуацію про заборгованість зарплати населенню. Так, з кожних 100 грн. заборгованості за рахунок бюджетних коштів 84 припадає на працівників освіти та охорони здоров'я. Згадаймо квітневий виступ на засіданні ВР міністра освіти України В.Кременя, який проголосив: "...Херсонська область є одна з тих, де керівництво ставиться до освітянської діяльності без уваги. Я це заявляю з трибуни перед усією країною, тому що найбільша заборгованість була до недавнього часу по Херсонській області...Я і міністерство готові втрутитися в херсонську ситуацію." Про неабияку увагу провінційних можновладців до освітянських негараздів говорила в одному з недавніх публічних виступів і голова фахової профспілки міста Галина Гривняк. Відповідаючи на запитання журналістів, вона наголосила, що затримки платні педагогам та вихователям дитсадків - тільки частина проблеми. У дитсадках обласного центру торік на харчування малечі виділяли 8 коп. на день. Нинішнього року ця цифра зросла до 26 коп. От іспробуй на ці злиденні кошти зростити здорову дитину!
В обласному управлінні праці та соціального захисту населення до затвердженого ВР прожиткового мінімуму в 311 гривень ставляться дуже прохолодно. Адже обласний бюджет уже затверджений, І сьогодні вартість набору продуктів харчування, товарів непродовольчої групи та мінімальної кількості послуг розрахована на одного мешканця області у сумі 281 грн. Де І хто сплачує таку мінімальну зарплату?
Лише "операційний" кошик становить 400 тис. гри., а лікуватися потрібно майже всім, хоча за Конституцією України, у ст. 49 йдеться про безкоштовну медичну допомогу. І тому мешканці Херсонщини обирають самолікування, яке призводить до не завжди приємних результатів.
Але залишається єдина потреба, без якої не проживеш - харчування. У першому кварталі ц. р,, за даними облстату-правління, ціни на основні продукти харчування в області зросли, порівняно з аналогічним торішнім періодом, на 26,4%. Зважаючи на те, що зарплата у переважної більшості херсонців не зросла, а декотрі з них, як, наприклад, текстильники, грошей не бачили "живими" ось уже близько 5 років, різко знизилася купівельна спроможність населення. Причому продовольчих товарів (а вони становлять близько половини - 47,6% ) придбано ц. р. через торговельну мережу менше на 27,2%. Таким чином, ще більше людей у нас стали відмовляти собі у повноцінній їжі, не дозволяючи купувати не тільки якісні продукти, а й просто найнеобхідніші. Статистичні дані засвідчують, що через мережу роздрібної торгівлі та ресторанного господарства херсонці купили ц. р. м'яса і птиці майже на 40% менше, ніж за перший квартал торік. Менше херсонці стали купувати І яєць - попит на них знизився на 45,2%, мало не наполовину. На третину менше стали купувати в області м'ясних консервів.
Що вже говорити про недоступність для багатьох херсонців м'ясних чи іншихделікатесів, якщо навіть хліба І хлібобулочних виробів реалізовано у січні-березні через торговельну мережу на 1077,3 тони менше, ніж у першому кварталі торік. Що ж в такому разі переважає у раціоні наших споживачів? Насамперед, більш-менш дешева картопля, якої було продано за цей період, порівняно з минулим роком на 76,3% більше - 246,3 проти торішніх 139,7 тони. В чому херсонці залишаються незмінними у своєму виборі, так це у споживанні горілчаних виробів через роздрібну торговельну мережу. Звичайно, наведені статистичні дані щодо продажу тих чи інших продовольчих продуктів ще не дають повної картини, яким є сьогодні раціон харчування переважної більшості херсонців. Адже немало людей обминають магазини чи лотки І купують продовольчі товари на стихійних ринках, де можна купити дешевше (таких ринків у Херсоні - найбільше в Україні, вісімнадцять, і боротьба з ними відбувається загалом на сторінках газет).
Купівельна спроможність населення залежить не тільки від цін на товари, я й від особистої працездатності та працевлаштування. Протягом минулого року з різних причин залишили свої постійні робочі місця 102,9 тис осіб. Ш 1.01.2001р. кількість незайнятих громадян - 25.8 тис чол., що на 22,2% більше, ніж рік тому. На допомогу по безробіттю за рік було витрачено 9,2 млн. гри. Встановлений розмір допомоги по безробіттю у середньому становить 62,13 грн. За дослідженням демографічної ситуації Херсонської області розрахункова кількість населення на 1.01.2001р. становила 1213 тис осіб, що на 13,4 тис менше, ніж торік. Збільшився відсоток природного скорочення населення. За статистикою змінився характер причин смерті мешканців Херсонщини. Так, кількість смертей через грип, ГРЗ. пневмонію збільшилася на 25%, через хвороби органів травлення - на 3,5%, внаслідок нещасних випадків, вбивств, самогубств та ін. - на 12,4%.
На фоні такої безрадісної картини цікаво було спостерігати Інтернет-прес-конференцію з головою об-ладмінІстраціїО.Вербицьким, яка відбулася 10 квітня 2001р. Номінант "Золотоїфортуни" жодної відповіді не дав конкретно, крім домовленості про прийом. Так, на запитання, як вирішуються в області проблеми з бідністю, які передбачено заходи І перспективи з ліквідації бідності, О.Вербицький відповів: "Усі акти президента І Кабміні/ спрямовані зараз на вирішення цієї проблеми. Боротьба з бідністю - це підвищення пенсій, заробітної платні, забезпечення працею. Багатьом важко. Я знаю, що треба І що можу зробити. Буду так працювати, щоб рівень життя в області підвищився, на це буду спрямовувати і своїх підлеглих." Велика вам подяка, вельмишановний голово, за пояснення! Популярний херсонський журналіст нещодавно написав: "Гей ви там, нагорі! Приїжджайте та подивіться, як ми живемо! Поспілкуйтеся на вулицях з людьми, послухайте їхні версії про діяльність ХСПО.ХБК, комбайнового заводу. Спробуйте ввечері пройтися вулицями міста, залишившись без ушкоджень, а потім прямуйте в глибинку. Ні, не кортежем іномарок в елітне господарство, а звичайнісіньким переповненим автобусом. Приїжджайте і подивіться, як живуть люди без води, без світла, без коштів, без законів, без права на життя. Подивиться та поміркуйте. Про майбутнє країни, про наше майбутнє, про своє, на всяк випадок".

Наталія Шушляннікова,
спеціально для УРВ, Херсон