Волинські дірки
у споживчому кошику

У Волинській області ситуація є типовою для певної категорії регіонів з огляду на географічне розташування та специфіку державного фінансуваня, рівень заробітків громадян та їхнє забезпечення промисловими і продовольчими товарами й послугами. Шкала статистичних показників, як і в цілому в Україні, змінюється за тенденціями економічного розвитку держави. А незначні регіональні корективи лише вносять окремі штрихи у загальну картину адаптації населення до нових економічних умов.
У споживчому кошику мешканців регіону зяють великі дірки, хоча сюди входять пшеничні борошно та хліб, вермішель, манна крупа, яловичина, свинина, кури, варена ковбаса, молоко, м'який та твердий сири, сметана, вершкове масло, яйця, цукор, олія, картопля, капуста, морква, буряк, цибуля, яблука (незважаючи на с/г специфіку краю). Впродовж останніх двох років показники витрат на одну особу в області розвивалися так: у 1999р. вартість "споживчого кошика" з 70 грн. у січні сягнула до 89,81 у грудні, а 2000р. дав за аналогічний період ріст лише у 14 грн.
Незначне покрашення ситуації не може відображати реальної ситуації, адже впродовж цього періоду значно змінювалися тенденції щодо зайнятості населення. Офіційна статистика свідчить, що рівень безробіття становить 4,58°Ь для працездатного нзселення. Луцький міський центр зайнятості надав одноразову допомогу для заняття підприємницькою діяльністю. Від депутатів чи якихось партій центр не отримав жодної допомоги.
Але ці показники не відображають повної картини самозайнятості громадян, адже обліку сезонних заробітків мешканців прикордонної області у Польщі, Чехії, Словаччині. Угорщині, Італії, Португалії та Іспанії просто не існує. Значний відсоток становить, як і в цілому в державі, сектор тіньового бізнесу.
Чи не єдиними новаціями у цій сфері є те, що впродовж року на Волині відкрито Молодіжний центр зайнятості, зроблено перші кроки щодо соціального патронажу: Луцький міський центр зайнятості уклав угоду з Товариством "Червоного хреста" на проведення громадських робіт з обслуговування ветеранів та учасників другої світової війни з метою покращення їхніх соціально-побутових умов. Таку допомогу надано 35 пенсіонерам, з них - 2 Інваліди та 4 учасники війни. Спільно з ТзОВ "Здоров'я народу" підписано програму "Медичне обслуговування ветеранів", мета якої - надання медичних та консультаційних послуг ветеранам. До проведення цих робіт залучено незайнятих громадян, які перебувають на обліку в центрі зайнятості. Укладено договір з територіальним Центром по наданню адресної допомоги малозабезпеченим категоріям населення в Луцьку (медичні та реабілітаційні послуги дітям-інвалідам).
Заробітки в офіційній сфері відповідають загальнодержавним середньостатистичним показникам. Середньомісячна зарплата в галузі економіки становить 149,84 грн., у жінок - 139,16 грн,, в еквіваленті повної зайнятості - 183,39 грн. Середній заробіток робітників і службовців - 200,82 грн., жінок - 159,37 грн., в еквіваленті повної зайнятості - 283,03 грн. В галузі економіки - 227,04 грн., в еквіваленті повної зайнятості - 253,33 грн.
Мінімальна зарплата становить близько 90 грн., максимальна - понад ЮОО.ОІгрн. На жаль, за відсутності соціологічних досліджень у регіоні щодо показників реальної бідності окремих прошарків населення, скласти повну картину стану справ надзвичайно важко.

Андрій Криштальський,
спеціально для УРВ, Луцьк.

Констатація бідності

Серед різних форм бідності надзвичайно важлива так звана суб'єктивна бідність, яка визначається за самоідентифікацією. Саме вона, формуючи неконструктивну, пасивну поведінку сприяє зниженню економічної активності, ініціативи, прагнення до додаткових заробітків, до самозайнятості чи підприємництва. А це. в свою чергу, провокує готовність до сприйняття деструктивних ідей та протиправних дій.
Згідно з проведеними упродовж 1994-2000рр. Українським інститутом соціальних досліджень та центром "Соціальний моніторинг" дослідженнями 75% населення вважають себе бідними І переконані,що вони живуть гірше, аніж середня українська родина. А 1994р. таких було 47%.
Причому грошове вираження рис бідності самі опитувані визначають набагато нижчим за прожитковий мінімум пенсії або зарплати.
Упродовж останніх років відбувається посилення регіональної диференціації доходів та рівня життя населення регіонів, причому різниця між областями в частині доходів поглиблюється значно швидше, аніж різниця в економічному потенціалі. Найбільш високий рівень бідності характерний для південно-східних областей, де найменш поширені самозай-нятість і найбільш поширена тимчасова трудова міграція. Тобто в цих регіонах населення гірше адаптувалося до нових соціально-економічних умов. Дещо кращою є ситуація в областях з відносно високим рівнем неза реєстрова ного сектора економіки, включаючи приватні підсобні господарства. Відтак найвищий рівень бідності - в Луганській (44,8%), далі Миколаївська об-ласть(42,6%). Відповідно, найнижчий рівень бідності у Києві (10,9%).Саме цю різницю не можна не враховувати при розробці стратегії подолання бідності та її реалізації в контексті регіональної політики.

УКРАЇНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВІСНИК №21, 15 червня 2001 р.
kyivcentre@iews.kiev.ua
©2001 EastWest Institute. All rights reserved