ВИСОТА ВІД СЕБЕ НЕ ВІДПУСТИТЬ

      Є така шаблонна фраза: видатний спортсмен залишив спорт. Лишилися позаду тренування, змагання, увесь жорсткий і жорстокий графік життя, підпорядкованого одній меті - перемозі. З'явилась безліч вільного часу, з яким не знаеш, що робити. і шяк не знайдеш відповіді на питания: що ж то значить - просто жити.
Ще 1988 року в Сеулі Сергій Бубка став олімпійським чемпюном. За свою кар'єру він 35 разів поліпшував світові рекорди, шість разів завойовував титул найкращого в світі. Без перебільшення, український стрибун з жердиною зробив неймовірне: підняв на небачену висоту не просто планку в стрибковому секторі. Він звеличив саму легку атлетику, додавши принадливості видові, який перед тим не відзначався популярністю. У себе вдома, в рідному Донецьку, Сергій Бубка створив спортивну школу для хлопців, яких своїм прикладом покликав у височінь. Там же, в Донецьку, традиційним став міжнародний турнір "3ірки жердини", на який збираються зірки світового спорту. Насамперед з поваги до свого лідера. Ну, а що Бубку вважають лідером, спортсмени засвідчили, делегувавши його чотири роки тому до Міжнародного олімпійського комітету (МОК). А коли строк закінчився, рівень довіри зріс ще вище: Сергія обрали до виконкому МОК. Наприкінці 2000-го року Міжнародна федерація легкої атлетики оголосила Сергія Бубку лауреатом номінації "Блискуча кар'єра", підкресливши, що це визначення вбирає в себе не лише спортивні досягнення, а й значну громадську діяльність.
3і спорту пішов Бубка - стрибун з жердиною. Але в спорті залишився Бубка - видатний атлет, видатна особистість.
I як цілком заслужене і справедливе сприйняла світова спортивна громадськість нагородження Сергія Бубки орденом Держави з присвоєнням йому звания "Герой України".

Валентина Пожилова
Фото: Микола Бочок

Airport
журнал Державного міжнародного
аеропорту Бориспіль