Golden Telecom: "Бізнес вже не може існувати без Інтернету"

Україна не є вийнятком з тенденції глобального руху до нового інформаційного суспільства, в якому роль розширених комунікаційних технологій зростає дуже швидко. Сама інформація стала необхідним інструментом діючого бізнесу. Будь-хто, хто або сумнівається щодо її значення або просто, не має засобів доступу до неї, стає просто стороннім спостерігачем.

Україна в даний час намагається бути в курсі справ однієї з основних реалій XXI сторіччя, котра називається доступом до Інтернету та сервісними можливостями. В даний час в Україні існує приблизно 200 операторів Інтернету. Але більшість із них зорієнтовано на роботу з приватними користувачами. Компаній, які реально обслуговують бізнес-клієнтів значно менше, хоча ринок для них існує набагато більший. Це значною мірою пояснюється підвищеними вимогами корпоративних клієнтів до якості послуг, а також витратами провайдерів на його забезпечення.

"Компьютерное обозрение" пропонує інтерв'ю з комерційним директором компанії Golden Telecom Віталієм Гнатенком. Ось деякі витримки з інтерв'ю, що стосуються проблем Інтернет сервіс провайдерів та сьогоднішньої ситуації в Україні:

Перш за все, Віталію, хотілось би більш чітко визначити різницю між "Корпоративним Інтернетом" та "Інтернетом для бізнесу"?

Ця класифікація - дуже умовна, наприклад, немає ніякої різниці між спеціальними характеристиками того чи іншого. Масштаб і послуги відрізняються лише трохи. Сьогодні, підприємства - найбільш стійкі користувачі послуг Internet. Фактично, вони - двигуни цього специфічного ринкового сектора, котрі стимулюють інтернет сервіс провайдерів розвивати інфраструктуру, нарощувати канали і півищувати якість сервісу.

"Корпоративний Internet" частіше за все обумовлює використання виділеної лінії, а не комутованого під'єднання. Однак, послугами виділеної лінії можуть користуватись не лише індивідуальні користувачі. Між іншим, "Світ он-лайн" (торгова марка послуг Golden Telecom) надає своїм клієнтам можливість роумінгу. Багато великих компаній бажають скористатися послугою доступу до Інтернету в Україні, країнах СНД та зарубіжжя. Між іншим, компанії входять у світ послуг передачі інформації поступово і доступ до Інтернету на початковому етапі здійснюється, як правило, за комутованими каналами.

Як Ви оцінюєте досягнення інтернет сервіс провайдерів в Україні?

В основі успішного бізнесу інтернет сервіс провайдерів я би виділив три складові:
1. Технічні: інфраструктура інтернет сервіс провайдерів, її зовнішні і внутрішні канали, устаткування і т.і.
2. Маркетинг і продажі
3. Клієнтська підтримка

Перший аспект домінує в Україні, і багато в чому завдяки монополії "Укртелекому" в обміні даними. Мережа інтернет сервіс провайдерів створена в межах структури Укртелекома. Якість обслуговування, змінюється від одного провайдера до іншого. Це залежить від їхньої спроможності підтримувати необхідний рівень вищезгаданих аспектів. І очевидно, що комерційні мережі обміну даними в цьому випадку мають значну перевагу.

Проте, сьогодні багатьох хвилює питання вартості послуг dial-up. Чи можливе їх подальше подешевіння?

Не думаю, що dial-up-послуги гарної якості можуть коштувати істотно дешевше, ніж вони коштують сьогодні. Мабуть, ціна досягла свого нижнього порога. Рентабельність таких послуг для ISP залежить від кількості користувачів і, наприклад, при вартості 0,7 дол. за годину (з урахуванням НДС) число абонентів повинно складати тисячі. Але і тоді подальше здешевлення послуг неможливе без зниження якості. Тут необхідно враховувати той факт, що середньостатистичний вітчизняний користувач "необмеженого dial-up-доступу" у стані проводити в Мережі порядку 5 годин на добу і витрати провайдера при цьому можуть досягати 50--80 дол. на місяць на абонента за умови надання послуг високої якості, включаючи обслуговування користувача. Тому навряд чи в Україні при існуючій структурі їхні споживання можливі послуги необмеженого Інтернету дешевше 20 дол. за місяць навіть за умови дуже великого поширення. Для порівняння, у США, де подібні пакети доступу продаються за $15--20, абоненти працюють у Internet у середньому 1--1,5 годин на день. Це обходиться провайдеру приблизно в 12 дол. на місяць, гарантуючи прибуток, плюс прибутки від реклами, рівень яких у перерахунку на один користувача на Заході незрівнянно вище, чим тут. Ситуація з необмеженим доступом в Україні зміниться, коли ці послуги стануть дійсно масовими й охоплять широкі прошарки населення.

Втім, для корпоративних клієнтів витрати на доступ до Internet-ресурсів припадають, у головному, на оренду виділеного каналу.

Так, скільки ж коштує аренда виділеного каналу для Українського підприємства?

Виявляється, що з ростом підприємства його вимоги до якості зв'язку збільшуються. 64 Kbps лінія може не тільки покращити якість Інтернет-зв'язку але також і он-лайновий доступ до внутрішньої інформації підприємства. На сьогоднішній день, наші корпоративні клієнти використовують 64 і 128Kbps лінії. Масове використання таких послуг в україні стримується їх відносно високою вартістю. Проте, такі витрати розумні для більшості маленьких і середніх підприємств. Щомісячна платні за орендований 64 Kbps канал становить $ 270 (включаючи 1 GB трафік).

А щодо технологій ISDN і XDSL? Ви думаєте, що вони коли-небудь приживуться в Україні?

Послуги ISDN, котрі дуже розповсюджені на Заході, в Україні не отримали масового використання. Послуги ISDN дуже подібні до комутованого під'єднання. Тим більше, що якість - також у значній мірі та ж сама. Я думаю, що ми маємо шанс переступити через ISDN і розвивати XDSL, котрі відчиняють більш широкі можливості для клієнтів. Наприклад, швидкість обміну даними складає 8 Mbps. Я переконаний, що майбутнє -за XDSL. Проте, деякі специфічні послуги ISDN, як-от підключення до Автоматичної Телефонної Системи на ISDN PRI (30 незалежних 64 Kbps ліній) ще будуть користуватись попитом.

Як Ви оцінюєте перспективи X. 25 і Frame Relay?

X. 25 насамперед застосовується для банківськіої мережі. Він залишається єдиним протоколом доступу до різноманітних сервісів і ресурсів, подібно S. W. I. F. T, Western Union, процесинговим центрам і т.д. Цим і обмежується сфера використання X. 25 в Україні. Але я думаю, що для подальшого удосконалення банківської мережі необхідний перехід до Frame Relay. Хоча у порівнянні з X. 25, вона більш чутлива до помилок на каналі, але все-таки дозволяє досягти більшої швидкості передачі інформації і кращої якості послуг.

Чи означає це, що вітчизняний ринок телекомунікацій, Internet-послуг буде рости?

Поза всяким сумнівом. Причому навіть якщо економіка залишиться на старому рівні. Послуги передачі даних дуже сильно підвищують ефективність бізнесу, а Інтернету тут узагалі відведена особлива роль, адже завдяки йому компанія може істотно скоротити свої витрати на комунікації, підключити нові канали спілкування з клієнтами і партнерами. Думаю, ринок будет рости в першу чергу за рахунок споживання базових послуг доступу (і коммутованих, і виділених ліній), а також за рахунок веб-послуг (розробка сайтов, хостинг і ін.). Ну а більш віддалене майбутнє, безумовно, за контентом і електронною комерцією.

Невже українські контент-проекты -- справа лише віддаленого майбутнього?

Прибуткові -- так. Цей ринок в Україні ще дуже малий, і обсяги фінансів, що залучаються місцевими Інтернет-ресурсами, не дозволяють говорити про серйозний бізнесі в цій сфері. Власне, ті напрямки онлайнового бізнесу, що у перспективі будуть приносити прибуток, в Україні ще не сформовані.

Чи не планує Golden Telecom в Україні розширити область своїх інтересів і вийти на ринок контента, орієнтованого, зокрема, на бізнес-аудиторію?

У майбутньому -- так, і визначена робота в цьому напрямку уже ведеться, але поки ми займаємося переважно наданням послуг хостинга, а головні інвестиції спрямовуємо на створення інфраструктури. Сьогодні в Києві в нас є власна оптоволокнова мережа протяжністю понад 150 км, що об'єднує множину точок доступу. Після об'єднання з "Совам Телепорт" компанія стала власником цифрової мережі національного масштабу з пропускною спроможністю не менше 2 Mbps, що охоплює 20 міст України. А вихід на міжнародні мережі (Cable & Wireless, Teleross) дозволяє будувати розподілені корпоративні мережі і забезпечує якісний доступ до міжнародних і російських ресурсів Мережі.