| |
Завдяки
зусиллям уряду, навесні стали пробиватися перший боязкий економічний
ріст. З'явилися оптимістичні припущення, що низька точка трансформаційного
спаду Україною пройдена, і наші позиції на зовнішніх ринках почнуть-таки
потроху зміцнюватися. Позитивні чинники внутрішнього і зовнішнього
характеру безумовно є. Вони такі.
Почнемо
з того, що в Україні накопичений певний позитивний досвід регулювання
зовнішньоекономічної діяльності. Поступово отточується тактика боротьби
українських підприємств за вигідні контракти. Наприклад, підприємства
нафтогазового комплексу України змогли перемогти (у складі консорціумів
із турецькими партнерами) у тендерах на будівництво двох гілок газопроводу
на території Туреччини (вартість проектів - $190 млн.). Для координації
експортної політики країни створені ради й асоціації експортерів.
Урядові чиновники стали усе більшу увагу приділяти сфері зовнішньої
торгівлі. Кабмін, сховавши подалі фанфари проголошень чергового стратегічного
партнерства, захистив вітчизняних експортерів, затвердивши "Порядок
проведення розслідувань із метою установлення фактів дискримінаційних
і/або недружніх дій із боку інших держав…" Прийнято рішення і про
створення механізму страхування експортних і кредитних ризиків.
Є позитивні
зрушення й у законодавчому регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.
Верховна Рада прийняла Антидемпінговий кодекс, що відповідає міжнародним
зобов'язанням України і передбачає більш ефективні механізми захисту
вітчизняних експортерів.
Національна
нормативно-правова база поступово гармонізується з міжнародним правом.
Режим регулювання зовнішньоекономічної діяльності по окремих напрямках
помітно лібералізується. Істотно скорочений перелік товарів, що можуть
експортуватися без жорсткого контролю з боку держави. Нагадаємо, що
в 1993 році майже 70% товарного експорту з України потрапляло під
дію законодавчих актів, що обмежують вільний зовнішній товарообмін.
У Україні
поступово знижуються тарифи: середньозважений тариф на промислові
товари зменшений до 5,48%. На залізницях і в портах тарифи на перевезення
і переробку багато яких вантажів знижені на 20-30%. Тепер вони, за
оцінками експертів, у 1,7 разів нижчі, ніж у Росії або Бєларусі. Спрощуються
процедури митного контролю на межах: уже діють біля 100 пунктів спрощеного
пропускання на кордонах з Румунією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною
і Молдовою. Це зменшує витрати перевізників і підвищує конкурентноздатність
України як експортера транспортних послуг.
У цьому
контексті потрібно згадати і про деякі позитивні чинники зовнішнього
характеру. Знаходячись поза зоною впливу ВТО, Україна усе ж має непогані
перспективи виходу на окремі ринки, навіть із підвищеним рівнем протекціонізму.
Наприклад, у 2000 році вітчизняним виробникам текстилю надана можливість
на 30-50% (у залежності від категорії) збільшити постачання в країни
ЄС. Тільки завдяки цьому український експорт може збільшитися на $140-145
млн. ЄС поступово підходить до розуміння необхідності нової довгострокової
угоди (можливо, уже з 2001 року) про торгівлю текстильною продукцією
й одягом, не виключено - на бесквотовой основі.
Серед сприятливих
зовнішніх чинників варто відзначити і те, що останнім часом росте
попит на продовольство в країнах СНД (Росія, Азербайджан, Бєларусь,
Казахстан), а також підвищуються ціни на світових ринках металу. Незважаючи
на внутрішні економічні негаразди, Україна безумовно має внутрішній
потенціал для створення конкурентноспроможної економіки і зміцнення
позицій на міжнародних ринках.
По-перше,
за рівнем запасів і видобутку мінерально-сировинних ресурсів країна
входить у число головних держав континенту. Її надра містять понад
200 видів корисних копалин, вікрито біля 20 тис. родовищ. Маючи лише
0,4% світової суші і 0,8% населення світу, Україна виробляє до 5%
світової мінеральної сировини і продукції його переробки. Причому
у вартісному вираженні українська мінеральна сировина оцінюється в
$15 млрд.
По-друге,
Україна володіє понад 25% найродючіших чорноземів світу, має сприятливі
кліматичні умови. Завершення реформи власності і технічне переоснащення
АПК можуть значно зміцнити наші позиції на ринках сільськогосподарської
продукції. До речі, значні модернізовані підприємства харчової промисловості
вже сьогодні випускають продукцію, що відповідає світовим стандартам
якості.
По-третє,
є непогані перспективи розвитку експорту послуг. Ми - найбільший у
світі транзитер природного газу і володіємо газотранспортною системою
з високою пропускною спроможністю - 290 млрд. куб. м на вході і майже
170 млрд. куб. м на виході (за рік). По оцінках експертів ЄС, до 2005
року вантажопотік по Євразійському транспортному коридорі через українську
територію зросте до 20 млн. тонн у рік.
По-четверте,
Україна має значний потенціал у високотехнологічних галузях промисловості.
Вона займає значне місце серед головних країн світу (США, Росія, Франція,
Китай) у космічній сфері; бере участь у ряді значних міжнародних проектів
(Sea Launch; створення міжнародної космічної станції; загальний із
РФ проект модернізації міжконтинентальної балістичної ракети СС-18;
загальний із Бразилією й Італією проект пусків модернізованого ракетоносія
"Циклон-4"). Україна входить у дев'ятку держав світу, що випускають
військово-транспортні літаки, а також у групу країн-лідерів в експорті
зброї і військово-технічних послуг.
Проте, на
думку експертів УЦЕПД, вказані позитивні чинники і наявність потенціалу
самі по собі не забезпечать нарощування експорту, а тим більше - якісних
змін у структурі зовнішньої торгівлі. Ключові передумови успіху -
це розробка і реалізація державної стратегії прискореного розвитку
високотехнологічних виробництв і проведення глибоких внутрішніх реформ
в Україні.
Джерело: "Зеркало недели",
Київ, російською мовою,
24.06.00, ст. 1,8 |
|
|
| |
|
|
