Світ торгівлі суворий і нещадний. На узбіччя вилітають слабші, котрі не встигли швидро зреагувати. Умови ринкового виживання невблаганно посилюються, і це не можна не враховувати вітчизняним експортерам.

Загострюється міжнародна конкуренція. На перспективних і найбільш динамічних сегментах світового ринку конкурують зубасті західні транснаціональні корпорації. У українському заповіднику промислово-фінансові групи ледь прокльовуються боязкими пташенятами з товстої державної шкарлупи. Навіть окремі конкурентні випади України (наприклад, проект АН-70) зустрічають найпотужніше блокування транснаціональних гігантів. Лібералізація міжнародної торгівлі після завершення уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ призвела до нового етапу конкуренції. Вихід на міжнародні ринки машин і устаткування нових конкурентів (Китай, Індія, Таїланд і ін.) загострює конкурентну боротьбу і відкидає помітно відстаючі підприємства пострадянських держав.

Підвищуються вимоги до технологічного рівня і якості товарів. Рівень конкурентноздатності продукції усе більше визначається швидкістю впровадження технологічних новацій і гарантіями якості. Для України (із її відсталою технологічною базою) така трансформація пріоритетів є серйозною проблемою. Не можна не враховувати, що за останні 10 років ми втратили значну частину науково-технологічного потенціалу, а тому надолужити упущене винятково власними силами більш ніж проблематично.