| Законодавча база для закордонних інвестицій | ||
| Закон України "Про режим іноземного інвестування"
("Закон про іноземні інвестиції") - основний законодавчий акт, що регулює закордонні
інвестиції в Україні. Щоб побачити повну англійську версію Закону України "Про режим іноземного інвестування", будь ласка клікніть тут. В Україні також прийняті закони, що стосуються наступних питань: антимонопольного регулювання, акціонерних товариств, банкрутства, застави, валютного регулювання, оподатковування підприємств, міжнародного арбітражу та інших важливих для іноземних інвесторів сфер. Приватизація В
березні 1992 року в Україні було прийнято ряд законодавчих актів з питань приватизації.
Крім того, Парламентом затверджено Державну програму приватизації на 1992 та 1994
роки.В 1995 та 1996 роках процес приватизації регулювався Постановами Президента України. Головним державним органом, відповідальним за приватизацію в Україні призначено Фонд Держмайна ("ФДМ"). Наприкінці 1995 року темпи приватизації в Українї значно прискорились. Повільно проходила приватизація середніх і великих підприємств в 1993 році, не зважаючи на те, що уряд розпочав перетворювати в акціонерні товариства державні підприємства та продавати їх через аукціони та торги. Більшість підприємств, які було приватизовано до 1995 року, становили підприємства малого бізнесу сфери роздрібнї торгівлі, продовольчого обслуговування та інших пов'язаних з обслуговуванням сфер. Крім того, істотна частка підприємств, приватизованих до 1995 року, була приватизована через викуп колективом самих підприємств. Законодавство з власності Чинне законодавство України передбачає три форми власності: (і) приватну, (ii) колективну і (iii) державну. Всі три форми вважаються рівноцінними, і, теоретично, повинні користуватися рівними привілями. Українським громадянам і юридичним особам дозволено володіти всіма типами властивості крім тих типів, що безпосередньо заборонені законодавством. Українське законодавство встановлює, що іноземні юридичні особи, такі як спільні підприємства, міжнародні організації, іноземні громадяни і особи без громадянства можуть володіти власністю в Україні. |
Іноземним особам за дозволяється мати житлові
будинки, квартири, дачі й інші об'єкти "персонального користування" (наприклад,
автомобілі). Іноземним юридичним особам дозволяється мати "будівлі, засоби й іншу
власність соціального, культурного або індустріального символу. " Закон не вимагає від іноземної фізичної або іноземної юридичної особи, заснування резиденції або представництва (наприклад представницького офісу або філії) як умови для придбання властності в Україні. Українські громадяни можуть мати земельну власність в Україні за умови використання її з певною метою, такою як забезпечення сільськогосподарських потреб чи будівництва приватного будинку або іншого житлового помешкання. Українські юридичні особи можуть мати земельну власність (у формі "колективна власність") тільки для цілей сільськогосподарського виробництва. Загальним і для українських громадян і для юридичних осіб, що бажають користуватися земельною власністю є те, що це можна зробити тільки на основі так званого "права користування" або через орендний договір. Навпроти, іноземним фізичним і юридичним особам не дозволено мати земельну власність в Україні або одержати "права користування" земельною власністю. Вони можуть тільки орендувати земельну власність. На практиці, проте, іноземні юридичні і фізичні особи, які придбали будівлі, одержують право користування земельною власністю, що оточує будівлю на основі Статті 30 Земельного Кодексу України. Бухгалтерський облік В
Україні принципи та процедура бухгалтерського обліку регулюються "Положенням про
організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні" ("Положення про бухоблік")
затвердженого рішенням Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 року.Нижче приведені основні умови Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні: (а) Відповідність до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні є обов'язковою для виконання всіма українськими підприємствами незалежно від їхньої форми власності. Міністерство фінансів відповідальне за методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю, а також розробку і затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та інших нормативних документів щодо ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. (b) Бухгалтерські книги та звітність, мають вестись у національній валюті України. Угоди в іноземній валюті на момент виконання повинні бути повторно перераховані в місцеву валюту за офіційним курсом Національного банку України ("НБУ"). Паралельний запис може бути зроблений у фактичній валюті угоди. |
(c)
Керівник підприємства відповідає за організацію і методи ведення бухгалтерського
обліку. Облік ведеться відділом бухгалтерського обліку, який очолює Головний
бухгалтер, або зовнішньою організацією, якщо підприємство не має відділу
бухгалтерського обліку. (d) Фінансовий рік для всіх підприємств починається з 1 січня і закінчується 31 грудня. Для новостворених підприємств, перший фінансовий рік починається в день реєстрації і закінчується 31 грудня. Якщо підприємство зареєстроване після 1 жовтня, його перший фінансовий рік закінчується 31 грудня наступного року. Банківська справа Українська
банківська система перебуває в процесі розвитку. Вона складається із НБУ
і приблизно 200 комерційних банків. Серед комерційних банків, п'ять - бувші
спеціалізовані державні банки: один - ощадний банк; три - спеціалізовані
кредитні банки (капіталовкладення в промисловість, сільське господарство
і соціальну сферу) і один - Експортно-імпортний банк України. Трьом спеціалізованим
кредитним банкам НБУ встановив пільговий режим для кредитування підприємств.
НБУ регулює і контролює діяльність комерційних банків. Проте, ресурсів НБУ іноді недостатньо для забезпечення повного контролю і регулювання. Очікується, що будуть внесені істотні поправки до чинного законодавства, що стосується банківської діяльності. Той факт, що більшість комерційних банків кредитують матеріально пов'язані підприємства, призвів до нестійкостї української банківської системи. Іноземні інвестори можуть відчувати затримки щодо грошових переказів як у країнї, так і на міжнародному рівні, конвертації валюти і репатріації прибутків в іноземній валюті (хоча ситуація швидко поліпшується). Крім того, такі органи державної влади, як відділ податкового контролю мають усебічні повноваження на замороження банківських рахунків або відкликання коштів у оплату податків чи накладання штрафів, не потребуючи постанови суду або повноважень. Два іноземних банки, Креді Ліоне і Сосьете Женераль, відкрили філії. Інші іноземні банки намагаються одержати банківську ліцензію, хоча, здається, є значна опозиція у межах НБУ для подальшого надання банківських ліцензій філіям іноземних банків. © Ukraine-Today.com |